Кабы не радуга

Více o knize

Незабутні 1970-ті. На одній шостій земної кулі будують розвинений соціалізм, у телевізорі “дорогий Леонід Ілліч”, на орбіті – “Союз-Аполлон”… Тим часом, герої нової повісті Олександра Вільчинського – хлопчаки із звичайного волинського села – займаються своїми справами, ходять до школи, допомагають батькам по господарству, грають у футбол, у війну, рибалять, влітку працюють у колгоспній будбригаді, і лише інколи їх увагу привертають вирви серед лісу на місці колишніх повстанських криївок, але запитання: “Діду, а якщо вони воювали за Україну, то чому вони вороги?” – так і залишається без відповіді… Здається, нічого особливого і не відбувається, крім того, що дитинство надто швидко минає…